РОЗДІЛ 1. Теоретична частина. Кредит, як економічна категорія Огляд навчальної літератури за темою кредитування Кредит банківський – позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, терміновості, платності та цільового характеру використання [1, с. 98]. Принцип забезпеченості означає наявність у банку права та можливостей захисту своїх інтересів у вигляді одержання відповідних засобів забезпечення наданого кредиту (застава, гарантія поручительство тощо). Принцип повернення, терміновості та платності означає, що кредит має бути повернений позичальником банку у визначений термін зі сплатою відповідного відсотка за його користування. Цільовий характер кредитування передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором . НБУ встановлює певні вимоги щодо здійснення комерційними банками кредитних операцій. Так, кожне рішення з надання кредиту, незалежно від його розміру та терміну, повинно укладатися колегіально – правлінням банку, кредитним комітетом, кредитною комісією тощо. Кредитування позичальників здійснюється банками за умови дотримання відповідних економічних нормативів банківської діяльності. До нормативів що регулюють кредитну діяльність банків, належать: Максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н8); Норматив великих кредитних ризиків (Н9); Максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10); Максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11); Максимальний розмір наданих міжбанківських позичок (Н12); Крім того, НБУ забороняє комерційним банкам надавати кредити для покриття збитків господарської діяльності позичальників, формування та збільшення статутного фонду банків та інших господарських товариств [2, c. 162]. Суб'єкти кредитування – особи, які беруть участь у процесі кредитування. Види суб'єктів та основні вимоги до них представлені на рис.1.1.  SHAPE \* MERGEFORMAT СУБ’ЄКТИ КРЕДИТУВАННЯ БАНК ПОЗИЧАЛЬНИКИ наявність ліцензії НБУ; дотримання економічних нормативів; дотримання інших вимог НБУ забезпеченість власними коштами (не менше 50% видатків); дотримання фінансової дисципліни; кваліфікація керівника; оцінка продукції; конкурентоспроможність; економічно кон'юнктура та ін.
 Рис.1.1. Суб’єкти процесу кредитування та вимоги до них Умови банківського кредитування До укладання кредитної угоди фахівець банку повинен ретельно проаналізувати кредитоспроможність потенційного позичальника, тобто його здатність своєчасно повернути позичку, вивчити фактори, які можуть спровокувати її неповернення. Збереженість основної суми боргу є одним з головних принципів, який завжди має дотримуватися при здійсненні банком позичкової операції. Тому оцінка якості потенційного позичальника є одним із важливих етапів процесу кредитування. При цьому особливе значення має встановлення обґрунтованості кредиту. Жодні додаткові заходи захисту не можуть запобігти кризовій ситуації, якщо позичка у своїй основі не є обґрунтованою. Одним із елементів оцінки кредитоспроможності є з’ясування персональних якостей потенційного позичальника. Тут увага банку має зосереджуватись на таких моментах, як репутація, порядність і чесність, професійна здатність, матеріальна забезпеченість, ставлення до своїх зобов’язань перед іншими кредиторами і в минулому. Необхідно ретельно вивчити фінансовий стан позичальника, ліквідність його балансу, ефективність виробництва і використання основного й оборотного капіталу. Для цього використовується бухгалтерська, статистична і фінансова звітність позичальника, матеріали попередніх перевірок на місці, прогнози фінансового стану клієнта протягом усього періоду користування позичкою. Оскільки банк як позичальник може мати різних клієнтів – підприємницькі структури (юридичні особи), фізичні особи і банки – оцінка їх кредитоспроможності здійснюється неоднаково [ 3, с. 155 ]. При здійсненні оцін...